В Америці. Війна
Він – той самий, ніби й не змінився,
І само собою, що – живий,
Та вже в інший світ переселився,
Так його і звуть уже – Новий .
Все нове: життя, природа, люди,
Навіть звична змалку ще вода –
І вона новою тепер буде,
Його славу вже вона гойда.
…Протестант з католиком братався,
Навіть колір шкіри не різнить –
Більша всіх колонія британська,
Як господар, захотіла жить.
Не до рас уже і не до націй –
Так від скальпу і до парика.
Розійшлися навіть індіанці
На обидва боки барикад.
Ця земля неміряно-безмежна,
І такою будучи, вона
За свою боролась незалежність,
У лісах і в преріях – війна.
…Є різниця і суттєва, може,
Та воно вже з глибини віків,
Що одна дорога – тільки море
І в рибалок, і у моряків.
Та дорога – книга вже відкрита,
Що на ній рибалка лиш не стрів!?
Знає Джонс і весла, і вітрила,
Знає вдачу всіх уже вітрів.
І, мабуть же, вищим інтересам
Слугував обставин такий стан,
Що морськими силами Конгресу
Саме Джонс командувати став.
Хоча флот у нього й невеличкий,
Та уже засвідчили бої:
Перемогу знає і в обличчя,
Знає вже й по імені її.
Буде це вікам передаватись,
Повне див, сенсацій і пригод:
Зовсім юний флот республіканський
Бив славетний королівський флот.
Тож за ним жалкуючи, недаром
Говорив опісля Бонапарт:
- Якби Джонс дожив до Трафальгару* -
Був би іншим битви результат.
І його аж геть не безпричинно –
Хоч того й не однозначна суть –
"Ворогом старої батьківщини"
Дуже скоро в Англії назвуть.
Хоч і сам ступив на ту дорогу,
Хоч вона й далеко завела,
Та, мабуть, вітчизною для нього
Все-таки не Англія була.
…А кінець, виходячи початком,
В інший бік життя його ламав:
Попереду був уже Очаків,
Попереду був уже лиман.
* Трафальгарська битва 21.10.1805 року біля мису Трафальгар (Іспанія), під час якої англійський флот адмірала Нельсона (загинув у бою) розгромив франко-іспанський флот адмірала П.Вільньова, забезпечивши панування Англії на морі.
