Рідний край
Між гірськими громадами
Синь озерна – очима.
Батьківщина романтики
І його батьківщина.
Там під чайкові верески
Хвиля в березі ахне…
Пахне морем і вереском –
Так Шотландія пахне.
Мила серцю Шотландія!
Там в найкращу погоду
На рибальській шаланді він
Вперше вийшов на воду.
Був же батько рибалкою,
В море й сина брав часто.
Тож синок його змалку ще
До води і привчався.
Тож і син, його паросток,
І зростав іще зрання
В дружбі з веслами й парусом,
В дружбі й герці з вітрами.
Гасли дні і займалися,
І під щоглові рипи
Виріс Поль і займатися
Став торгівлею риби.
Хіба знать, що попереду,
На які уже води
Все від рідного берега
Тебе доля відводить?