ЗАСНУВАННЯ ЗАПОВІДНОГО ОБ’ЄКТА

Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса» створений рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів № 16 від 5.10.92 р. в межах земель Очаківського району Миколаївської області на площі 17 890,2 га, з яких 5631,3 га акваторій.

Парк повинен забезпечувати:

• Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття;
• Організований відпочинок громадян;
• Культурно-освітню діяльність;
• Потреби місцевого населення.

Відповідальність за дотримання природоохоронного законодавства, планування і розвиток території покладено на адміністрацію парку яка знаходиться в м.Очакові.

МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ І СОЦІАЛЬНІ УМОВИ

Заповідний об’єкт знаходиться на південь від міста Очакова і займає західну частину Кінбурнського півострова, який омивається з півночі — Дніпро-Бузьким лиманом, із заходу — Чорним морем, з півдня Ягорлицькою затокою. Загальна довжина берегової лінії становить 71 кілометр.  Тут розташовані три невеликих населених пункти (Покровка, Василівка,Покровське), в яких постійно проживає близько 800 осіб. Незважаючи на процеси урбанізації, місцеве населення зберігає свій колорит і веде господарську діяльність, яка базується в основному на використанні наявних природних ресурсів.

ЗНАЧЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Кінбурнська коса — унікальний природний комплекс нижньодніпровських пісків, що складається з мозаіїки піщаних степів, сагових лісових гайків, різноманітних водно-болотних угідь і штучно створених соснових насаджень.

У складі місцевої флори спостерігається значна кількість ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин, які перебувають під охороною, а саме береза дніпровська, волошка короткоголова, чебрець дніпровський, зозулинець болотний, блошиний. На території відмічено  60 видів тварин, занесених до Червоної Книги України.Серед них скарабей священний, емпуза смугаста, гадюка степова, кулики-довгоноги, сліпак піщаний, тушканчик звичайний, гага, рожевий пелікан, колпиця... Більше 15 представників фауни є ендемічними для регіону.

Район Кінбурнської коси є природним міграційним шляхом багатьох видів птахів, місцем їх концентрації, гніздування, зимівлі. Ягорлицька затока з островами, косами та внутрішніми озерами віднесена до водноболотних угідь міжнародного значення.

Герпетофауна півострова одна з найбагатших на Україні. Акваторія Дніпровського лиману зберігає досить високу рибопродуктивність. Просторі мілководдя є місцем нагулу прохідних (осетрові, оселедцеві), і напівпрохідних видів риб, важливим нерестилищем для іхтіофауни. Значну наукову і практичну цінність мають донні безхребетних реліктової чорноморсько-каспійської фауни (всього 96 видів).