Частково для того, щоб звільнитися від скіфського впливу і близькості, на початок V століття найбільший центр грецького життя в Північному причорномор'ї перемістився в іншу, віддаленішу точку. До південно-сходу від Ольвії знаходився півострів Херсонес Таврійський. Його внутрішні області, заселені потенційно ворожими племенами, були небезпечні для греків - не дивлячись на багаті хлібні поля. А східна частина Таврії, що виходила на Босфор Кіммерійський, - так само як берег протилежної частини протоки - здалися колоністам і морякам гостинними завдяки тому, що вузькі частини протоки вели до озера Меотіда, води якого хоча і бували бурхливими, але рясніли рибою. Таким чином, ряд грецьких колоній розташувалися на обох берегах Босфору.
Найважливішим з цих поселень був Пантікапей на західному березі протоки, заснований вихідцями з Мілета в 600 р. до н.е. на місці скіфського поселення. Захищений значним акрополем, Пантікапей зобов'язаний своєю значущістю двом обставинам: доступу до основної переправи і рибних місць на Босфорі по морю і до обширних полів зернових в південно-східних регіонах Херсонеса Таврійського по суші.
Хороші стосунки з Пантікапєєм були життєво важливі для Афін, процвітання і само існування яких залежали від імпорту причорноморського зерна, оскільки інші джерела постачань (Єгипет і західні райони грецького світу) були ненадійні. Ця залежність підтверджувалася незліченними спробами Афін в VII і навіть VIII столітті отримати контроль над Геллеспонтом, який вів в Чорне море через Пропонтиду. Між цими двома морями знаходився ще один перешийок - Боспор Фракийський під пануванням Візантія. Мабуть, афіняни отримали полегшення, коли зуміли вигнати з цього міста спартанського полководця Павсанія і ввести місто до складу Делосського союзу (478 р. до н. е.). Таким чином, вони забезпечили безпечне перевезення причорноморського зерна, яке вони тепер імпортували у величезних кількостях.
Весь цей час їх погляди були обернені у бік Пантікапея і його сусідів, звідки повинне доставлятися зерно. Важливою подією в 480 р. до н.е. став прихід нової династії правителів Пантікапея - Археанактидів, що походили з Мілета або Мітілени, - які об'єднали грецькі держави на обох берегах Босфору Кіммерійського. Це захистило їх від негрецьких сусідів, частину з них вони поглинули, таким чином, заклавши основи Босфорської держави. Втім, півстолітнє правління Археанактидів залишається білою плямою в історії. Все, що про них відоме, - це те, що вони славилися, і в хороші, і в погані часи, своїм доброзичливим відношенням до афінян, які продовжували демонструвати інтерес до Пантікапею в цілому і експорту ним зерна зокрема.
