До організації земської лікарні Очаків, як морський порт і фортеця мав невеликий лазарет для військовослужбовців. У нім лікувалися тільки ті хворі, яким була необхідна невідкладна допомога. Останні відправлялися у Вітовський госпіталь Миколаївського губернаторства. Цивільним особам користуватися лазаретом заборонялося.
Фото 1 - з архіву музею ім. Суворова. Військовий лазарет. Початок 20 століття.
Для забезпечення медичної допомоги жителям Очакова лікувальним управлінням Херсонської губернії в 1789 р. в місто був призначений лікар, фельдшер і повитуха із утриманням за кошти держави. Міський лікар виконував судово-поліцейські функції, стежив за санітарним станом міста, базару і суспільних місць, а фельдшер займався щепленнями від віспи. У 1859 р. Очаків мав міську лікарню і вольну аптеку. У зв'язку із зростанням населення міста в 1864 р. була відкрита лікарня на 10 ліжок для лікування інвалідів, пристарілих та хворих. Управа зобов'язала міського лікаря обслуговувати організовану лікарню. Стан її до передачі земству в 1865 р. був абсолютно неблагонадійний. За даними Одеської земської управи повіту лікарня знаходилася в напівзруйнованій будівлі. Лікарських предметів і інструментів не вистачало не тільки на 10 хворих. Їх не вистачало по вимогах контори лікарні і на 3-х чоловік. Підрядчик не доставляв ні провізії, ні запасів необхідних за розкладом.
Фото 2 – міська лікарня.
Про діяльність лікарні в такому стані важко судити. За весь 1865 р. в ній лікувалося 28 чоловік рибаків, матросів і калік. Очаківська лікарня була єдиним закладом Херсонської губернії, яка була прийнята земством від наказу суспільної опіки. Міська управа лікарнею не цікавилася, не створювала умов для оздоровлення хворих і всіляко прагнула не приймати на лікування сільських жителів. У 1866 р. в Очаківській лікарні працювали лікар Іван Іванович Фотп і доглядач Єфрем Миронович Гербєєв.
У зв'язку з тим, що лікарнею користувалися тільки городяни, Херсонське земство запропонувало Очаківській управі узяти лікарню на свій рахунок. Але не отримавши позитивних результатів від міського управління Херсонське губернське земське управління узяло утримання лікарні на свій рахунок з правом прийому в лікарню і сільських жителів прилеглих сіл. Не маючи достатньої кількості коштів на утримання лікарні, як для городян, так і для сільських жителів земське медичне управління вирішило закрити Очаківську лікарню і звернулося в уряд за правом на закриття. Міністерство внутрішніх справ, у веденні якого знаходилася медицина, у відповідь на прохання губернського земського управління про закриття Очаківської лікарні через Херсонського губернатора в 1868 р. відповіло відмовою «… уряд, передаючи земським організаціям, завідування добродійні установи розраховувало, що земство з відповідним співчуттям віднесеться до справжньої справи і прийме необхідні заходи для поліпшення і розширення цих закладів, але у жодному випадку, тільки по одних економічних видах, не скорочуватиме або не закриватиме відповідні заклади».
Таким чином, Очаківська лікарня залишилася за Херсонським губернським управлінням. Не знаходячи виходу з положення яке склалося, воно передає лікарню у ведення Одеського земського управління. Для утримання лікарні була введена плата за лікування - 6 рублів за місяць, і з «хорошим» харчуванням - 9 рублів. Та все ж засобів не вистачало. Тоді працівники лікарні зайнялися продажем гральних карт, отримуючи від цього певний відсоток зборів.
До 1869 р. в Очакові не було ні міського, ні земського лікаря. Медичну допомогу надавав фельдшер. Тільки у 1872 р. була введена посада акушерки. Але населення міста росло. У 1890 р. в місті проживало 6739 чоловік. Так само росла і чисельність сільських жителів, приписаних до лікарні. У зв'язку з цим земство збільшило чисельність ліжок до 12, а через 5 років на одному із засідань лікарів Одеського земського управління було піднято питання перед губернським земським управлінням про будівництво нової лікарні, заразливого відділення, моргу і сараю. Губернському управлінню були представлені складені проекти. Земство нову лікарню не побудувало, а тільки відремонтувало лікувальні і господарські корпуси. Кількість ліжок в ній до 1917 р. так і залишилося 12.
Не дивлячись на зростання населення, штат лікарні складався з одного лікаря, одного фельдшера і акушерки, а так само поварихи, прачки і служниці-доглядальниці. У 1896 р. в місті земська лікарня на 17 ліжок, лікаря, фельдшера і акушерку, вольну аптеку і аптекарський магазин. У 1910 р. жителів лікують городовий лікар Михайло-Мар'ян Едуардович Тарновський, що не має чину, і земський лікар Мойсей-Наум Савельевіч Грінблат.
За рік на медикаменти відлічувалося 800 рублів і 50 рублів на інструментарій. Загалом, на зміст лікарні міська управа виділяла в середньому 6 % асигнувань міської управи, останні 94 % - земство. До 1917г. Очаківська лікарська дільниця надала медичну допомогу 23529 жителям, які проживали на території більш 600 кв.км, Анчекракській та Ільінській волостях з радіусом обслуговування 38 км. У селі Ільінському був організований фельдшерський пункт. У земській лікарні довгий час працював демобілізований військово-морський лікар В.А.Калугін.
Фото 3 - головлікар Калугін-лікар-універсал (другий зліва), Калугіна-акушерка (у центрі), Трояновский-терапевт(другий справа), два фельдшери, шість медсестер(верхній ряд)
За рік Очаківську амбулаторію відвідало більш 10 тис. осіб, з них 37,6% склали фельдшерські прийоми. Стаціонарною медичною допомогою скористалося 349 хворих, з них 30% інфекційних, 14% - венеричних, 13,6% з травматичними пошкодженнями. Смертність по лікарні складала 4,2% від кількості хворих. На каждую1000 чоловік населення реєструвалися 724 випадки захворювань. З них більше половини всіх випадків складали інфекційні і заразливі хвороби - черевний і висипний тифи, дифтерія, холера, натуральна віспа, проказа, сифіліс, трахома і короста. У запущеному стані була медична допомога матері і дитини. Більше 95% всіх жінок народжували удома, хворі діти на лікування не приймалися. Загальна смертність населення складала 28-30 випадків на кожну 1000 чоловік, а дитяча смертність-374 випадки на 1000 новонароджених. Причиною смерті в основному були інфекційні захворювання, туберкульоз, травми.
До 1917г. земська медицина займалася виключно лікуванням. Профілактикою інфекційних хвороб ніхто не цікавився. Губернське санітарне бюро, яке раніше існувало, містило в повіті одного санітарного лікаря, в обов'язки якого входила реєстрація інфекційних захворювань і отримання відомостей від попів про кількість новонароджених і померлих. В період великих епідемій санітарний лікар повіту мав право найняти «епідемічного фельдшера» і направити його в будь-яке село для надання допомоги хворим інфекційними захворюваннями. На території сучасного Очаківського району до 1917 р. серед населення 16 разів лютував епідемічний спалах холери. Смертність від холери досягала 47-50% від числа хворих, в більшості випадків вмирали діти у віці до 14 років. Іншою бідою серед населення були тифи і малярія. Багато страждання населенню приносила епідемія натуральної віспи. Земська медицина була зобов'язана проводити серед населення тільки щеплення проти віспи. Перші щеплення в Очакові були проведені в 1865 р. дітям від 3 до 14 років. Обов'язки щеплень від віспи покладалися на волосних фельдшерів і вчителів. До 1890 р. щеплення проводилися гумовою лімфою крові людини «з ручки в ручку». Неграмотність фельдшерів і вчителів в проведенні щеплень вимушена була визнати і земська управа повіту . Часто з щепленнями проти віспи щепили і заразливі хвороби, особливо сифіліс. За даними управи повіту 30% учнів було заражено трахомою, велика кількість хворіла на сифіліс і трахому, а так само коростою. Зусилля земських лікарів, їх пропозиції по поліпшенню санітарного стану і проведенню протиепідемічних заходів натрапляли на неприступну стіну.
За роки громадянської війни місто сильно постраждало. Лютували епідемії, люди вмирали від хвороб і голоду. У той час у всьому районі діяла тільки одна невелика лікарня. Населення обслуговували три лікарі з трьома помічниками, два фельдшери і медсестра.
У 1925 р. медичну допомогу жителі міста отримували в райлікарні на 20 ліжок, де трудилося 16 медпрацівників, в т.ч. 7 лікарів.
Перед війною медичне обслуговування населення здійснювали районна лікарня на 60 ліжок і амбулаторія. Діяли аптека, дитяча консультація. У місті трудилися 27 медпрацівників, в т.ч. 8 лікарів. У 1950 р. в районній лікарні на 20 ліжок доводилося 19 медпрацівників, в т.ч. 8 лікарів.
Фото 4 - Головний вхід в стару лікарню по ул Шкрептієнко.
Фото 5 - Стара поліклініка по вул. Шкрептієнко (зараз музей Судковського)
У 1977 р. зданий в експлуатацію новий лікувальний комплекс райлікарні. У складі комплексу - чотириповерховий головний лікувальний корпус на 305 ліжок і двоповерхову будівлю поліклінічного відділення на 500 відвідин в зміну.
Фото 6 - Урочисте відкриття нової ЦРЛ. Гол. лікареві Алешкову І.І. вручають символічний ключ..
У місті були дві аптеки і профілакторій на рибоконсервному комбінаті. У лікувальних установах працювало 55 лікарів і 160 чоловік середнього медперсоналу.
Так це було.
Кузнець С.В.
