Як відомо, 17 січня 2015р. набрали чинності зміни в Податковий Кодекс України щодо досягнення між платником податків та податковою службою податкового компромісу. В зв’язку з чим виникла необхідність в розгляді та аналізі даних змін.
Так, згідно Податкового кодексу України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.
Норми Податкового кодексу передбачають, що сума занижених податкових зобов’язань сплачується в розмірі 5% від такої суми, залишок податкових зобов’язань в розмірі 95% вважається погашеним, штрафні санкції та пеня не нараховуються в цьому випадку.
Податковий компроміс застосовується:
до податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість;
до будь-яких податкових періодів, починаючи з 1 квітня 2011р. до 1 квітня 2014р., тобто до податкових зобов’язань з господарських операцій, які були здійснені в цій період;
в разі якщо такі податкові зобов’язання не були раніше відображені в уточнюючих розрахунках, які були подані в загальному порядку після 1 квітня 2014р., які уточнювали показники податкових декларацій за звітній період, що передував 1 квітня 2014р., та на підставі яких було зменшено податкове зобов’язання.
Існує три варіанта застосування податкового компромісу:
В разі самостійного виявлення податкового зобов’язання платником податків та подання ним відповідного уточнюючого розрахунку в рамках досягнення податкового компромісу (якщо до прийняття платником податків такого рішення податковою перевірка не проводилась, відсутні прийняті податкові повідомлення – рішення);
Якщо за рішення контролюючого органу розпочата документальна перевірка платника податків або вже складено акт за наслідками такої перевірки;
У випадку, коли платник податків тільки отримав від податкової служби податкове повідомлення – рішення та у нього виникло право в 10 денний строк або оскаржити його або виконати;
В разі, якщо вже триває процедура адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення - рішення.
Що стосується порядку застосування податкового компромісу, в разі самостійного виявлення податкового зобов’язання платником податків:
Якщо платник податків самостійно виявив податкові зобов’язання та прийняв рішення про початок процедури податкового компромісу він має право реалізувати це право шляхом подання уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.
Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів.
Якщо уточнюючий розрахунок поданий за період, щодо якого не було проведено документальну перевірку – це може бути підставою для призначення та проведення позапланової перевірки, при цьому така перевірки проводиться виключно з питань, які стосуються податкових зобов’язань визначених у поданих уточнюючих розрахунках платника податків.
На протязі 10 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку, податкова приймає рішення про проведення чи не проведення позапланової перевірки.
В разі прийняття податковою рішення про проведення перевірки, така перевірка проводиться та приймається одне з таких рішень:
приймається податкове повідомлення – рішення, в разі встановлення податковою неправильності самостійного визначення сум податкового зобов’язання платником податків;
складається довідка, в разі встановлення правильності визначення платником податків заявлених податкових зобов’язань.
При цьому платник податків має право оскаржити прийняте за результатами вказаної вище позапланової перевірки податкове повідомлення – рішення, але в цьому випадку від втрачає право на податковий компроміс.
Якщо ж податковою службою було прийнято рішення про відсутність необхідності в проведенні перевірки, сума податкових зобов’язань визначена платником в уточнюючих розрахунках вважається узгодженою.
Якщо платник податків згодний з прийнятим податковим повідомлення – рішенням, або якщо податковою за наслідками перевірки складено довідку, або прийнято рішення про відсутність необхідності в проведенні перевірки, - платник податків на протязі 10 днів з дня узгодження сплачує податкові зобов’язання у розмірі 5% від їх загальної суми, що являється досягненням податкового компромісу.
Що стосується порядку застосування податкового компромісу, в разі якщо податківцями розпочата документальна перевірка не в рамках процедури досягнення податкового компромісу або вже складено акт такої перевірки, в такому випадку платник податків теж має право на податковий компроміс шляхом подання до контролюючого органу, який розпочав перевірку або склав акт, уточнюючих розрахунків за періоди, які перевіряються або за які складено акт.
Що стосується порядку застосування податкового компромісу, в разі отримання податкового повідомлення – рішення, або в разі, якщо триває процедура адміністративного або судового оскарження такого повідомлення – рішення, в такому випадку податковий компроміс досягається шляхом подачі по контролюючого органу письмової заяви про намір досягнення податкового компромісу. Днем узгодження податкових зобов’язань буде вважатися день подання такої заяви, а у разі несплати платником податків 5% від таких податкових зобов’язань у 10 денний строк з моменту їх узгодження, таке податкове зобов’язання буде вважатися знову не узгодженим.
Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків 5% від загального розміру узгоджених податкових зобов’язань.
Наслідки досягнення податкового компромісу:
Сума погашеного податкового зобов’язання в розмірі 95 % не враховується для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток;
Уточнення податкових зобов’язань не впливає на розмір податкового зобов’язання контрагентів платника податків, який уточнюється;
Після досягнення податкового компромісу податкові зобов’язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах;
Перевірки щодо податкових зобов’язань за уточненими операціями у наступних періодах контролюючими органами не проводяться;
Діяння, вчинене платником податків або його посадовими (службовими) особами, що призвело до заниження його податкових зобов’язань, якщо такі податкові зобов’язання уточнені за процедурами застосування податкового компромісу та сплачені до бюджетів, не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), тобто звільняють від кримінальної відповідальності за ст. 212 Кримінального кодексу України.
Строк дії можливості застосування податкового компромісу встановлений Податковим Кодексом та становить 90 днів з моменту набрання чинності цими змінам, тобто платник податків може розпочати процедуру податкового компромісу з 17 січня 2015р. до 17 квітня 2015р.
