Шановні відвідувачі "Очаківщини", хто небайдужий до історії та новин району, сайт безкоштовно опублікує любі Ваші матеріали, зі збереженням авторського права.
Запрошую до співпраці всіх, як професіоналів, так і аматорів.



Очаківщина в період становлення радянської влади та громадянської війни

Посилення капіталістичної експлуатації і самодержавного гніту викликало зростання революційних настроїв серед трудящих. З середини 90-х років в місті почала розповсюджуватися марксистська література. Трудящі міста ставали на шлях боротьби проти експлуататорів. У лютому 1903 р. у одного очаківця поліція знайшла прокламацію Одеського комітету РСДРП «Нові лиходійства самодержавства», брошуру «Суд над селянами», декілька екземплярів газети Миколаївського комітету РСДРП «Наша справа» № 17 за 1903 рік.

Величезний революційний вплив на трудящих Очакова надали події першої буржуазно-демократичної революції в Росії. 14 червня 1905 р. броненосець «Потемкин» першим на Чорноморському флоті підняв революційний червоний прапор. Повстання відбулося в 60 милях від Очакова, в Тендровській затоці. На броненосці служили і очаківці. Серед них - близький друг одного з керівників повстання Г. Н. Вакуленчука - М. М. Костенко, який був пов'язаний з підпільною соціал-демократичною організацією на флоті. Він брав активну участь в підготовці повстання. Під час зустрічі броненосця «Потемкин» з ескадрою М. М. Костенко стояв рульовим. Разом з іншими потьомкинцями він потрапив до Румунії і лише в березні 1917 р. зміг повернутися на батьківщину (помер в 1948 р. і похований в Очакові).

Однією з яскравих сторінок до історії першої російської революції увійшло Севастопольське озброєне повстання. З 12 листопада 1905 р. в нім брала участь і команда крейсера «Очаків». 14 листопада на «Очаків» прибув революційно настроєний лейтенант П. П. Шмідт, який за пропозицією матросів став одним з керівників повстання. До «Очакова» приєдналися 12 кораблів Чорноморського флоту з екіпажем в 2 тис. чоловік. 15 листопада по повсталих був відкритий запеклий артилерійський вогонь. На «Очакові» і інших кораблях почалася пожежа. Повстання моряків, до яких приєдналися багато робочих міст, було потоплене в крові.

Після придушення Севастопольського озброєного повстання влада не зважилася судити його організаторів в революційному Севастополі. Військового керівника повстання П. П. Шмідта побоялися там утримувати навіть під вартою і 19 листопада 1905 р. привезли до Очакова і помістили у в'язницю на острові Берегової оборони. І у місті, і в навколишніх селах незабаром дізналися про в'язня.

Під впливом загального підйому революційного руху в країні активізувалася боротьба трудящих Очакова. Під час страйків, на мітингах вони висловлювали своє співчуття повсталим. Один з працівників поштово-телеграфної контори Очакова на прохання артилеристів місцевого гарнізону узявся повідомити по телеграфу до Севастополя про утримання в місті під арештом лейтенанта П. П. Шмідта, щоб матроси допомогли врятувати його. Газета «Русь» писала: «У місті розповсюджуються чутки про бойові дружини, що йдуть ніби то на виручку Шмідту, про склад бомб, про підготовлювані замахи». П. П. Шмідту співчували революційно настроєні солдатські маси Очакова.

Зареєструватися, щоб мати можливість залишати коментарі.

Вгору