Шановні відвідувачі "Очаківщини", хто небайдужий до історії та новин району, сайт безкоштовно опублікує любі Ваші матеріали, зі збереженням авторського права.
Запрошую до співпраці всіх, як професіоналів, так і аматорів.



З ЕНЦИКЛОПЕДІЇ БРОКГАУЗА І ЕФРОНА

 

Очаківська орда (білгородська, буджацька або Аккерманська) - названа так від сусідства з фортецею Очаків: складалася з ногайців, що переселилися в XVI ст. з Криму в Буджак. З половини XVIII ст. почалося зворотне переселення буджакських татар в Таврійську губернію, а в кінці ХІХ століття і їх остатки були виведені на південь Криму.

 

Очаків - позаштатне місто Одеського повіту Херсонської губернії, на мисі, який омивається зі сходу Дніпровським лиманом, із заходу Чорним морем. Місцевість, займана містом, відома з часів глибокої старовини. Тут було знамените поселення мілетян - Ольвія, а на місці міста, за часів Геродота, стояла еллінська колонія Алектор і храм Деметри. Острів Березань, який знаходиться в 12 верстах від міста, по-турецьки Бірю-узень-ада, був відомий ще скіфам. Фортеця Очаків, під  ім'ям Кара-Керман (Чорна фортеця)  або Озу-калі (Ачі-кале, Очаків), збудована в 1492 році Кримським ханом Менглі-гиреєм і вскорому часі  піддалася нападу литовців. Пізніше Очаків був опорним пунктом турецьких володінь в Чорномор’ї і центрі обширної Очаківської землі, що охоплювала чотири міста: Очаків, Аджідер (Овідіополь), Хаджібей (Одеса) і Дубоссари і 150 поселень татар, молдаван і російських утікачів-розкольників, що жили в так званій “ханській слободі”. Очаків у той час неодноразово розорявся Москвою, Польщею і особливо Запорізькою січчю (у 1523 році  - кошовим отаманом Дашкевичем, в 1526 році - московським дяком Ржевським, пізніше Адашевим; у 1688, 1692 і 1694 роках піддавався нападу з боку малороських гетьманів). Про військові події під Очаковом в XVIII столітті дивися нижче. У 1792 році катеринославським губернатором Каховським, по наказу імператриці Катерини II, було закладене, замість фортеці, місто, приписане в 1795 році до Вознесенського кругу Вознесенського наміснитцтва. У 1796 році Очаків увійшов до складу Новоросійської, а в 1802 році - Миколаївській губернії, причому його жителі отримали десятирічну пільгу від казенних податків. З 1806 року залишений безуїздним містом і, після відкриття порту в Одесі, поступово втратив колишнє торгове значення. У 1852 році скасовані очаківські укріплення; у 1854-55 роках бомбардувався з боку флоту сполучених держав. Міської землі 8322 десятина 1425 квадратних сажнів. Жителів (до 1 січня 1896 року) 7218 (3562 чоловіки і 3656 жінок): дворян 62, духовного звання 48, почесних громадян  і купців 916, міщан 5095, військового стану 632, селян 423, інших станів 42; православних 5934, розкольників 110, католиків 55, протестантів 44, євреїв 1042, інших сповідань 33. Дві православних церкви, єврейська синагога і молитовні будинки; приходське училище, школа, дві лікарні - міська і земська; купецька гавань. Привіз товару морем - незначний. Вивіз, головним чином хліба, що скуповується тут, - в Одеський порт. Переважає каботаж (до 99,8%); закордонні судна заходять сюди рідко. Всіх суден в рік приходить не більше 250, з тоннажем близько 6,5 тисяч; відходить така ж кількість. Всього крупних торговельно-промислових закладів - 41, з них: значний цегляний завод, що виробляє в рік до 3,5 мільйонів штук цеглини (оборот до 25-30 тисяч рублів), три рибних заводи, паровий млин, 27 вітряних млинів; решта закладів - бондарські, слюсарні, меблеві та інші. Оборот всіх закладів не перевищує 40 тисяч рублів в рік. Міських доходів (у 1895 році) 68 844 рублі, витрат 66 230 рублів, з них: на утримання міського управління 3850 рублів, на учбові заклади 5485 рублів, на лікарську частину 1310 рублів. Міський суспільний банк, відкритий в 1867 році, з основним капіталом в 25 тисяч рублів. Метеорологічна станція. Маяк, з двома баштами і двома знаками.

Зареєструватися, щоб мати можливість залишати коментарі.

Вгору