Страшний С.В.
Тема Землі Очаківської - неосяжна. Вона джерело творчого натхнення, інтересу і допитливості, як професіоналів, так і шанувальників самих різних напрямів історії і мистецтва.
Геологи вважають тут найстародавніший осередок вогнище зародження Земної кори з базальтами, гранітами, метаморфічними і осадковими породами, що залягають на десятки кілометрів у глибину, і які утворили тут одну з перших ділянок Земної поверхні – Східно-Європейську платформу і стійку Руську плиту. Тут і новітні різноманітного характеру елювіальні і делювіальні утворення (продукти вивітрювання і вимивання порід), пов'язані з історією Землі і з процесами формування краю. Ці утворення, з річками, лиманами і морями створили унікальне виключно сприятливе для життя і діяльності людини середовище. Очаківщина багата родючими чорноземами, лесами і залізистими суглинками і глинами, кварцевими пісками, пісковиками, а також меотичними і понтійськими вапняками.
В глибині лиманів і заток є могутні поклади високоякісних лікувальних грязей, які за своїми властивостями перевершують відомі куяльницькі. Тут виявлені і мінеральні води типу «Нарзану», «Єсентуки» і «Сойми».
Все це викликає великий пізнавальний і практичний інтерес. Для лікарів-курортологів, кліматологів, екологів, природодослідників, любителів природи Очаківський ландшафт і клімат, флора і фауна, унікальна гідрологічна система мають свої, властиві тільки даній місцевості, дивовижні особливості. Тут найвища, в порівнянні з колишнім Союзом, інсоляція з найбільшим числом сонячних днів в році і найменшою кількістю опадів. Спокійне, опріснене стоками річок, море, лимани з прилеглим до них степом, тисячі відпочиваючих, що прибувають сюди на літо зі всіх кінців нашої країни та з-за кордону.
Недалеко від Очакова, у відкритому морі, є єдиний в Північно-західному причорномор'ї скелястий, материковий острів Березань, згаданий О.С.Пушкіним, як острів Буян, історія якого йде в глибину століть. Це дивом безлюдний куточок первісного степу, що зберігся, з рослинністю і останками матеріальної культури періоду Античності і Середньовіччя. Такі ж залишки первісного степу збереглися і на Кінбурнській косі. Заповідники флори і фауни тут дбайливо охороняють реліктову рослинність і рідкісних представників тваринного світу: орлів-білохвостів, чорноголових чайок, фазанів, плямистих оленів і ін. Завдяки переважному напряму вітрів з південного заходу на північний схід, повітря в Очакові чисте, насичене морськими йодисто-бромистими випаровуваннями від морських шельфових водоростей філлофори і лиманових - зооспори (зостери). Змішуючись з ефірно-масляними випаровуваннями хвої, від рясних соснових насаджень на Кінбурнській косі і з ароматом лікувальних трав, степових квітів заповідних зон, це повітря володіє виключно корисними властивостями. Таке гармонійне поєднання своєрідності природи і специфічності клімату, робить благотворний вплив на організм людини і його душевний стан, створює відчуття нерозривності і єдності з природою, викликає духовну рівновагу, стимулює біологічний потенціал людини і його творчі можливості.
Історики, археологи, етнографи, любителі старовин і старизни, відвідавши Очаківський край, відкривають для себе цілий світ його історичних доль, із захопленими злетами процвітання, драматизмом руйнувань і занепаду, виживший, зберігший свою прекрасну зовнішність, традиції і славу в дар нащадкам.
Тут жили люди всіх часів, від кам'яного століття і до наших днів.
У неоліті, тут, як і на величезній площі шельфу Чорного і Середземного морів, які іноді були сушею, виникла перша, найстародавніша цивілізація Протопонтійськая, з Понтійським озером на південному сході (південна частина Чорного моря) і вузьким Середземноморським басейном, що знаходився в центрі нинішнього Середземного моря.
Навколо цих басейнів, на родючих землях, селилися люди. Тут зародилося землеробство, ремісництво, наука і культура.
За дійшовшими до нас від єгипетських жерців, через Солона і в переказах Платона, відомостях, вся ця величезна країна називалася Атлантидою.
Країна процвітала. Наука в ній досягла того дуже високого рівня, дивуючого учених і в даний час.
Але, наставша в житті Землі чергова епоха діастрофізму, викликала глобальну катастрофу з небувалою активацією вулканічної діяльності, колосальними землетрусами, затопленням великих просторів суші і загибеллю величезної маси людей. Атлантида була поглинена морем, а на її місці утворилося Середземне і Чорне моря, з берегами відповідними сучасним. Люди, що уціліли від катастрофи, надалі створили нові осередки цивілізації в Месопотамії, Єгипті, Стародавній Греції і в Північному причорномор'ї (Трипільська і Майкопська культури), а також утворили могутні об'єднання Кочових племен. Від якнайдавнішої цивілізації Протопонтійськї збереглися тільки основи індоєвропейських мов, елементи спільності культур подальших поколінь, та міфи про титанів: Прометея, Борея, Неоптолема і оповіді багатьох народів про Всесвітній потоп, у тому числі і переказ про Атлантиду.
У героїчну епоху на Очаківських землях кочували могутні Кіммерійці, яких Гомер називав Абіями і Гиппемоглами, а повз їх морські береги пропливали Аргонавти.
У Античний Час, тут, по сусідству із степовими і осілими скіфами, поселилися стародавні греки. Вони заснували на острові Березань в VII ст. до н.е. поселення Арбіну, що перетворилося на античне місто Тюору, що мало також назву Борисфеніда.
