Шановні відвідувачі "Очаківщини", хто небайдужий до історії та новин району, сайт безкоштовно опублікує любі Ваші матеріали, зі збереженням авторського права.
Запрошую до співпраці всіх, як професіоналів, так і аматорів.



Юрій Зіньковський. Битва на лимані - Могила кошового

Могила кошового

В товщу віків те закопане,
Тільки й відомо тепер,
Що не діждавшись полковника,
Він козаком і помер.

Слава його не позичена,
Кров’ю здобута. І чим,
Чим кошового підвищити
Міг той запізнений чин?

Й досі могила не знайдена,
Вже її чи і знайдуть…
Тільки одне лиш і знатимем:
Білий похований тут.

А над віками набіглими
Чайка цих місць не лиша,
Може, то Сидора Білого
Й досі витає душа.

…Рана смертельна зненацька так
Шлях перетнула тоді
Не серед степу козацього,
А на турецькій воді.

"Чайка" сюди і доставила,
"Чайка" - його уже кінь був…
Місце всього вже останнього –
Кінбурн.

Заключне

Сталось не так, як гадалось:
Турок з лиману і щез,
Але фортеця лишалась
Й досі турецькою ще.

Й досі була вона ціллю,
І за турецький поріг
Довгих п’ять місяців цілих
Стать росіянин не міг.

Кріпость була ще при силі,
Все ще облога велась.
Знать, не та тій волосині
Меч-бо Дамоклів тримавсь.

Значення ж мало це інше,
Суть тут була в головнім:
Шлях звідси в море повів же
У перемоги на нім.

Бо від Очакова саме,
І від лиману якраз
Чорного моря скресання
Славна пора почалась.

І захитався півмісяць,
І похилився немов…
Ні, не на голому місці
Все починав Ушаков.

Зареєструватися, щоб мати можливість залишати коментарі.

Вгору